Прощавай рідна школа
випуск
2015
Усі
періоди життя по-своєму чудові й неперевершені. Проте є особливий, найбільш
незабутній для кожної людини час – роки юності, проведені у школі. Саме там ми
вчимось першим життєвим урокам, знаходимо вірних друзів і перше кохання.
Але
щасливе дитинство швидко пролітає, і хочемо ми цього чи ні, настає пора
прощання. У
добру путь випускає своїх вихованців Жданівська ЗОШ І-ІІІ ст. За 11
років навчання всякого бувало: і перші двійки, і прогуляні уроки, і перші злети
та падіння. А сьогодні 12 випускників
– такі вродливі, і такі вже дорослі. Уже завтра перед ними відкриються двері в
нове життя, а зараз вони востаннє кажуть «спасибі» своїм вірним
друзям-учителям, які давали поради та допомагали у тяжку хвилину.
У
залі панує тиша, усі погляди спрямовані на них – на батьківську гордість і
надію, на талановиту молодь, на випускників 2015 року.
Привітати
їх прийшла: Жданівський сільський голова Ядвіжина Станіслава
Зигмундівна. Вона побажала
випускникам знайти дорогу в житті та стати гідними громадянами своєї
Батьківщини.
Директор
школи Лучицька Наталя Іванівна та
заступник директора школи з навчально-виховної роботи Іщук Надія Анатоліївна вручили випускникам державний документ – атестат. Медалісти навчання: золоті медалі одержали –Стаднійчук Максим, Шоган Юлія; срібні медалі - Твардовська Яна, Маньківський
Юрій, Мельник Наталя. З напутнім словом до своїх вихованців звернулися перша
вчителька Наталя Лучицька та класний керівник Валентина Титечко. Саме вони колись повели їх у чарівний світ
знань, такий складний і незвіданий. На них школярі завжди дивилися з надією і
шукали в очах відповіді на усі хвилюючі питання.
Зі
сльозами на очах вітали своїх дітей найдорожчі люди – їхні батьки. Запашним короваєм благословили батьки на довгу
життєву дорогу своїх ще вчорашніх чомучок.
Сказати
слова привітаня прийшли до випускників і
менші їхні друзі – випускники дитячого садочка «Теремок». Їхнє
привітання
порадувало усіх присутніх гостей.
Пісні,
сценки, вірші – усе це створювало неймовірну атмосферу свята,
радості і суму водночас. А неймовірний вальс закружляв у шаленому ритмі не лише
випускників, а й усіх присутніх, які на хвилинку пригадали і свої шкільні роки.
Учні пообіцяли ніколи не забувати свій другий дім, своїх учителів та однокласників. І сподіваються, що в цей вечір вони разом – не в останнє, адже шкільний дзвінок ще не раз скликатиме їхні душі і серця туди, де пройшли найкращі роки, де завжди пам’ятають і радо зустрічають, ще раз озирнувшись, упевнено покрокували у нове щасливе життя!
Учні пообіцяли ніколи не забувати свій другий дім, своїх учителів та однокласників. І сподіваються, що в цей вечір вони разом – не в останнє, адже шкільний дзвінок ще не раз скликатиме їхні душі і серця туди, де пройшли найкращі роки, де завжди пам’ятають і радо зустрічають, ще раз озирнувшись, упевнено покрокували у нове щасливе життя!
Куди
б вас доля не кидала
Що б не спіткало вас в житті.
Ви назавжди запам’ятали
До школи рідної путі.
Що б не спіткало вас в житті.
Ви назавжди запам’ятали
До школи рідної путі.